|
Паламар зі спільником убили жінку та її сина
Приговор
Пошлой весной город потрясло известие о двойном убийстве на Зорьке убийство молодой женщины и ее сына-подростка. И то, что жестокий убийцей оказался знакомый многим молодой ясиноватец, готовившийся принять сан священника.
26 летнего Юрия Горбунова осудили на пожизненное заключение за двойное убийство. Такой же приговор получил и его подельник 27-летний Алексей Ковальчук. Донецкий аппеляционный суд огласил приговор 20 ноября прошлого года.
26-річного подвійне убивство. Такий вирок отримав і його спільник 27-річний. Донецький Апеляційний суд оголосив рішення 20 листопада торік.
Горбунов працював паламарем у церкві Святого Володимира у місті Ясинувата на Донеччині. Вночі 10 квітня 2008-го зарізав 39-рiчну Вікторію Богданцеву і її 14-рiчного сина Володимира.
— Зранку напередодні вбивства зробив пробіжку лісом, — розповідає 28-рiчний Микола Саєнко з обласної прокуратури. — Скупався у ставку, хоч було прохолодно, позаймався на турніку. Потім став розв’язувати задачі з геометрії — мав таке хобі. Увечері сказав батькам, що їде до друга-священика. А подався до Олексія Ковальчука, друга дитинства. Той працював робітником на заводі.
Чоловіки спланували вбивство і пограбування. Награбованим Ковальчук планував погасити 10 тис. грн кредиту. Вночі напали на Богданцевих, які мешкали у панельнiй багатоповерхівці мікрорайону Зорька. Сплячого хлопчика вдарили ножем 54 рази, його матір — 40 разів. Опісля паламар відрізав жінці безіменний палець з обручкою. Із квартири забрали 10 тис. грн і коштовностей на 82 тис. грн.
— Потім ми поїхали до Донецька, — розповідав згодом Ковальчук. — Зайшли до храму в центрі міста, помолилися за упокой убитих.
Тіла на світанку знайшов батько Вікторії.
— Уявіть його стан, — каже прокурор. — Напередодні родина поховала бабусю, вранці несли сніданок на кладовище. Чоловік не міг говорити. Дзвонив і кричав у трубку.
За чотири дні Юрія Горбунова затримали. Він не дав і копійки грошей спільнику.
— Він почав морочити голови слідчим, — говорить Саєнко. — Спочатку звів наклеп на свого батька. Наче це він замовив. Потім винив богослова, з яким учився в Одеській духовній семінарії. Цього студента Вищого папського Григоріанського університету навіть затримали, коли приїхав із Ватикану до Одеси. Потім вибачилися й відпустили.
Юрій Горбунов познайомився з Вікторією Богданцевою 2006 року на Центральному ринку Ясинуватої. Паламар збирав там пожертви. Закохався, однак жінка не відповідала взаємністю. Ревнував до її колишнього чоловіка. Вікторія працювала у міськвиконкомі.
— Коханцями вони не були, — каже колега Богданцевої з міськвиконкому. — Вікторія була красунею, її розлучення було фіктивним. Оформили його, бо чоловік мав проблеми з бізнесом, але жили чудово. Богданцев-старший обожнював сина. Із паламарем Вікторія розмовляла на духовні теми, той заходив за пожертвами, втерся в довіру.
Горбунов не полишав надії на одруження. Просив дозволу на шлюб у протоієрея храму Святих Петра і Павла. Той не дав, бо духовна особа не може одружуватися з розлученими. ”Дам хабар — дозвіл буде”, — махав на те рукою Горбунов.
27 лютого 2008 року паламар намагався викрасти Володимира Богданцева. Хотів вимагати з його матері $100 тис. викупу. Одягнув на обличчя маску і схопив хлопчика, коли той виходив зі спортивного клубу. Однак той вирвався й утік. За рік Юрій наважився на вбивство.
— Горбунов прийшов до Вікторії після півночі, — Микола Саєнко зачитує матеріали справи. — Сидів із господинею на кухні, пив чай. Ковальчук чекав на сходах. Паламар заздалегідь залишив двері відчиненими. Потім дав напарнику сигнал із мобілки. Перш ніж Ковальчук увійшов, паламар одягнув в’язані рукавички. ”Руки мерзнуть” — пояснив Вікторії. Відрізаний палець взяв на згадку.
Суд визнав, що Юрій Горбунов убивав заради грошей.
— Він і в церкву подався заради них, — каже прокурор. — Крав половину зібраної милостині. За це його вигнали з Петропавлiвського храму. Але потім прийняли у храм Святого Володимира. На пожертви купив собі ”ланоса”. Він — різнобока людина. Мав чорний пояс по карате, займався айкідо, у сумці носив вірші Буніна й ”Мертві душі” Гоголя. На суді постiйно сміявся.
Батько паламаря до пенсії працював на шахті, матір — учитель молодших класів. На засідання не приходили.
|
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
