Їде гуцул на автівці, на повній швидкості. Дивиться Даішник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб'ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже: - поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний. - та чо ж не поховаю,синку. Так і домовились. Їде далі гуцул. Ше одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже: -слава Йсу. Дід обертається - слава навіки! - а шо, діду, закопали того? - та закопав.. - та як закопали, як во він лежит. - йой, синку, забув видно.старий вже я.зара закопаю. Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б'ють тривогу: шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть! І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвинтар,дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаря і каже: - ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє? Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б'є що є сили: - ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ? ? ? ! !!!!!!!!!!!!
|